З досвіду роботи
Нинішній світ як у глобальному, так і в локальному вимірі змінюється. Ці зміни вимагають нових підходів до підготовки людини до життя, зокрема, засобами освіти. Традиційна освіта, зберігаючи загалом свій конструктивний зміст, багато в чому відстає від потреби дня, а тим більше – від перспектив, які очікують на людину уже в недалекому майбутньому.
Інноваційність розвитку освіти – постійні нововведення в діяльність навчально-виховного закладу.
Життя вимагає інтенсифікації пошуку, експериментування, введення новітніх технологій, застосування нових засобів навчання. Разом з тим, реалізація цих вимог не може здійснюватися хаотично, безсистемно, непродумано й без урахування того педагогічного досвіду, який в минулому приводив до відомих, а в багатьох випадках і до видатних педагогічних успіхів. У ряді підходів цей досвід не втратив свого значення ще й сьогодні.
Тому для заохочення учнів до вивчення математики, для активізації їхньої пізнавальної активності потрібно знаходити новіші та ефективніші методи і форми навчання, використовувати нестандартні форми роботи, що забезпечують розвиток особистості кожного учня. Пошук ефективних методик доцільно зупинити на інтерактивних методах, що сприяють самореалізації школярів, створенні комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Під час переходу до інтерактивних форм навчання в математиці змінюється насамперед ставлення дітей до предмета, приводиться в дію основний закон засвоєння знань: сприйняття – осмислення – запам’ятовування – практичне застосування. Ефективність засвоєння знань залежить від активності учасників процесу навчання. Цей принцип найкраще спрацьовує при введенні інтерактивних форм навчання на уроках математики Адже коли учень не просто прослуховує матеріал, а й сам активно працює – намагається знайти логічне пояснення того чи іншого явища і пояснити своєму товаришу свою точку зору – ось це і є найголовніша мета інтерактивного навчання. Набагато важливіше навчити учнів мислити, аналізувати, робити висновки, ніж просто розповісти їм новий матеріал.
Інтерактивні методи навчання сформулювали низку цікавих правил як для вчителів так і для школярів:
– кожна думка важлива;
– не бійся висловитись;
– ми всі – партнери;
– кажи чітко, ясно, красиво;
– вислухав, висловився, вислухав;
– наводь тільки обґрунтовані докази;
– умій погодитись і не погодитись;
– важлива кожна роль.
В результаті аналізу інтерактивних методів я прийшла до висновку, що необхідно якомога частіше використовувати різні інтерактивні вправи як під час вивчення нового матеріалу, так і при його закріпленні чи повторенні. Окремі теми курсу математики дають можливість провести урок у формі циклу інтерактивних вправ. Іноді на окремих етапах уроку використовуються різні інтерактивні вправи. Найбільш цікавими та використовуваними є наступні: мозковий штурм, метод прес, карусель, дискусія «так» і «ні», акваріум, математичний футбол, математична зарядка, точка опори, метод спроб і помилок, експрес-тест, робота в парах або групах, знайди помилку, тестування за допомогою програми Test-W2, презентації.
Ось деякі з них:
Вправа «Мозковий штурм» використовується майже на всіх уроках математики при вивченні нового матеріалу або для його закріплення. Перед учнями ставиться проблемне запитання і пропонується знайти відповідь, узагальнити вивчене. Потім виконане завдання обговорюється, систематизується, удосконалюється. Наприклад, під час вивчення теми «Дільники чисел» у 5 класі під час мозкового штурму пропоную розв’язати старовинну задачу: Після своєї смерті батько залишив трьом синам 19 верблюдів. Старшому – половину, середньому – четверту частину, молодшому – п’яту. Довго не могли браття поділити спадщину, тому звернулися по допомогу до мудреця, який в цей час проїжджав повз них на своєму верблюдові. Мудрець з легкістю виконав це завдання.
Вправа «Дискусія «так» і «ні» – досить проста і цікава для учнів, під час виконання якої практично кожен учень за досить короткий час повинен висловити власну думку з тієї чи іншої проблеми. При цьому можна поставити безліч цікавих для учнів питань і дозволити кожному бажаючому висловитися. Наприклад, під час вивчення теми «Трикутники» учні висловлюють думки щодо з’ясування чи буде рівнокутний трикутник рівнобедреним, рівностороннім. (Так. Чому? Ні. Чому?)
Вправа «Математична зарядка» використовується мною як при повторенні матеріалу, так и при його закріпленні. Наприклад, при повторенні матеріалу «Додавання, віднімання та множення натуральних чисел» даю учням перелік різних тверджень, серед яких вірними є лише деякі. Якщо ствердження вірне – піднімаємо руки перед собою, якщо ні – догори. Наприклад, 1. Натуральні числа ніколи не використовувались для лічби предметів (ні)
- Найменше натуральне число 1. (так)
- 3. Не існує найбільшого натурального числа . (так).
- За розрядом десятків іде розряд тисяч (ні).
- Щоб додати (відняти) два натуральних числа треба записати їх у стовпчик, розряд під розрядом. (так)
- При множенні натурального числа на розрядну одиницю 10, 100, 1000 і т.д., треба дописати зліва стільки нулів, скільки нулів у запису розрядної одиниці. (ні)
Таких запитань за 5 хвилин можна задати безліч.
Метод спроб і помилок дозволяє учням дійти правильного висновку, коли я лише направляю їх думки та припущення у вірному напрямку. Приймаються різні припущення та докази, але відбираються лише близькі до вірної відповіді і обговорення продовжується далі, поки хтось з учнів не висловить правильну думку, або не надасть вичерпних доказів з проблеми, яка розглядалася. Це дає змогу учневі відчути себе розумним і піднімає його авторитет у колективі. Практикую також метод «навмисна помилка», коли при обчисленні роблю помилку або не поправляю з помилкою учня біля дошки. Це розвиває увагу дітей, навички самостійної роботи (а не звичайного списування з дошки).
Вправа «Експрес – тест» використовується, в основному, на закріплення знань, їх узагальнення та систематизацію. Для цієї вправи підбираються досить прості тестові запитання, на які даються лише дві відповіді, одна з яких є вірною. Наприклад, підсумок теми «Дроби»: 1. Дробова риска замінює дію: ділення чи множення.
- Чисельник показує на скільки частин поділяємо чи скільки частин беремо.
- Дріб називається правильним, якщо знаменник більше за чисельник чи чисельник більше ніж знаменник.
Такі питання допоможуть учням швидше зорієнтуватися у новій термінології і закріпити отримані на уроці знання.
Вправа «Точка опори» маже мати досить різноманітні завдання для актуалізації опорних знань учнів з певної теми чи проблеми, яка розглядається. Це можуть бути і запитання, і тестові завдання, і загадки, і кросворди, ребуси. Під час її проведення необхідно пам’ятати головне: всі запитання повинні бути продумані так, щоб допомогти учням засвоїти новий матеріал і пов’язати його з життям чи з попередніми темами. За умілого використання інтерактивних методик вони знімають нервове навантаження, дають змогу змінювати форми діяльності, зосереджуватися на вузлових проблемах, які потребують повсякденної уваги, створює оптимальні умови для розкриття індивідуальних особливостей кожного учня, успішного здійснення диференційованого підходу в навчанні. Активна участь усіх учнів у виконанні інтерактивних вправ сприяє формуванню активної життєвої позиції учня. Використання сучасних методів навчання дозволяє формувати і розвивати креативно мислячу особистість, яка зможе розв’язувати проблеми, що виникають у житті кожної людини.
Вправа «Математичний футбол» використовується мною як для актуалізації опорних знань учнів з певної теми , так и при його закріпленні. Діти ставлять запитання друг другу. Якщо учень не може відповісти на запитання, відповідь дає той, хто ставить запитання.
Вправа «Навчаючи – учусь» – використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до вивчення математики.
Вправа «Математична казка» – використовується при актуалізації опорних знань (математичний диктант «Основні геометричні фігури» 5 клас), мотивація навчальної діяльності («Подорож в країну простих чисел») та інше. Пишуть учні і самі казки, що позволяє систематизувати знання учнів з теми. Окрім казок пропоную дітям різні притчи. Наприклад, при вимозі чіткого формулювання правил або означень посилаюся, що в математиці не можна пропускати жодного слова в деяких правилах. Спільний знаменник і найменший спільний знаменник не завжди збігаються. «Притча про одного мера» Коли ще не було електрики, мер одного міста любив ввечері гуляти по міських вулицях. Якось він зіткнувся з одним городянином, у нього на лобі вискочила гуля. На наступний день він видав указ: “У темний час доби на вулицю виходити з ліхтарем”. А ввечері на нього налетів той же городянин. Мер зажадав у нього ліхтар. – Ось, – сказав перехожий. – А де свічка? – Запитав мер. – А в указі не написано, що в ліхтарі повинна бути свічка, – відповів той. Мер видав другий указ: “У темний час доби на вулицю виходити з ліхтарем зі свічкою”. У третій день історія повторилася. Мер вже втратив самовладання. – Думаєте, що відповів меру перехожий? У наказі не написано, що свічка ліхтаря повинна бути запалена. Меру довелося видати указ втретє, тільки після цього перехожий залишив його в спокої. Тому наше завдання – добре знати алгоритм і вміти його застосовувати.
Використання завдань із шифруванням відповідей.
В ході систематизації знань та умінь учнів часто використовую завдання, у яких непотрібно писати ні єдиного слова, а лише певний шифр, тобто відповіді зашифрувати. Це дозволяє учням якісніше систематизувати набуті знання, а вчителю зрозуміти, на які запитання теми ще необхідно звернути увагу.
На сучасному етапі викладання математики в школі, на мою думку, бути висококваліфікованим спеціалістом неможливо без знання широкого арсеналу освітніх технологій.
Результат, на який я очікую в своїй роботі: формування молодого покоління, здатного навчатися протягом життя, конкурувати у нових економічних та соціальних умовах сучасності, забезпечення рівного доступу до якісної освіти всім учасникам навчально-виховного процесу.
Модернізація освітнього простору гімназії, підвищення професійної компетентності вчителя просто неможливі без використання ресурсів інформаційно–комп’ютерних технологій. Комп’ютер відкриває нові можливості для творчого розвитку дітей і вчителів, дозволяє звільнитися від нудного традиційного навчання і розробити нові ідеї, надає спробу вирішувати цікавіші і складніші проблеми, формує новий тип мислення, дає змогу для спілкування, обміну думками, поглядами. Сьогоднішні дошколята можуть розблокувати телефон, знайти іграшки в планшеті, вийти в Інтернет і відправити повідомлення. Одна з головних задач освіти – це розвиток творчих здібностей дитини. Розвиток здібностей учня залежить від багатьох факторів, в тому числі і від того, на скільки наочним і зручним для його сприйняття навчальний матеріал.
Використання на уроках презентацій, мультимедіа, тестувальних програм допомагають вирішити наступні дидактичні завдання:
– Засвоїти базові знання з предмету;
– Систематизувати засвоєння знань;
– Сформувати навички самоконтролю;
– Сформувати мотивацію до навчання в цілому і до кожного предмету окремо;
– Надати навчально-методичну допомогу учням в самостійній роботі над навчальним матеріалом.
Використання ІКТ більш повно розвиває в учнів творчі здібності і навички дослідницької діяльності, вчить дітей працювати з інформацією, розвиває комунікативні здібності. Уроки з використанням ІКТ стали звичними для моїх учнів.
Варіанти застосування ІКТ в освітньому процесі можуть бути найрізноманітнішими:
– використання презентацій на різних етапах уроку («Ознаки подільності на 3, 9», «Додавання та віднімання десяткових дробів», «Піраміда», «Призма», «Побудова перерізів призми» та ін.)
– тестування за допомогою програми Test-W2 використовується як для актуалізації опорних знань учнів з певної теми , так и при його закріпленні.
Щоб упроваджувати в навчальний процес нові знання з інформаційних технологій, я як учитель: – спостерігаю за змінами в інформаційних технологіях, за появою нових; – маю відповідну літературу; – кваліфіковано володію певними ІКТ; – створюю власні дидактичні засоби для учнів.
Реалізація інтерактивного навчання потребує від вчителя створення певних умов, що надають можливості для організації навчального процесу. Наприклад, багатостороння комунікативність, позитивна психологічна атмосфера в класі, норми спільної праці з учнями, обладнання навчальної аудиторії та різноманітні матеріали, що систематично використовуються на уроках.
Однією із головних характеристик інтерактивних методів є те, що вони дають змогу задіяти не тільки свідомість дитини, але й її почуття, емоції, вольові якості, тобто вони залучають до процесу навчання «цілісну людину», а це сприяє ефективнішому засвоєнню матеріалу.
